 "Я маю право!" - 2018
Указом Президента України від 14 листопада 2017 року № 361/2017 оголошено в Україні 2018 рік Роком реалізації правопросвітницького проекту "Я маю право!".
Конституцією та законами України гарантовано реалізацію та захист прав громадян у різних сферах життя. Тому, з метою формування у суспільстві правової культури та правової свідомості, сприяння підвищенню рівня знань та поінформованості громадян щодо реалізації та захисту своїх прав, Кабінету Міністрів України було доручено затвердити план заходів на 2018 рік з реалізації правопросвітницького проекту "Я маю право!". Планом передбачено інформування громадян про гарантовані їм права у відповідних сферах, зокрема через засоби масової інформації, шляхом запровадження телефонних "гарячих ліній", організації зустрічей з громадянами за місцем проживання, виготовлення та розповсюдження відповідних інформаційних матеріалів; здійснення комунікаційних заходів з метою реалізації зазначеного проекту.
Забезпечення виконання заходів, передбачених планом, буде здійснюватись шляхом проведення відповідної інформаційно-роз'яснювальної роботи, у тому числі у місцевих засобах масової інформації. Планується запровадження на регіональному телебаченні програм, орієнтованих на підвищення рівня правової культури та правової свідомості громадян. Передбачено також проведення правопросвітницьких заходів із залученням закладів освіти, закладів культури та інших установ і організацій.
Проект "Я маю право!" охопить всю територію України, включаючи віддалені селища, де функціонують центри та бюро правової допомоги. Для контролю за проектом Кабінетом Міністрів України було створено моніторингову групу для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян та притягнення до відповідальності державних чиновників чи осіб, з боку яких відбулось порушення прав громадянина.
Головним завданням національної програми "Я МАЮ ПРАВО!" є підвищення рівня знань українців щодо своїх прав у різних сферах життя, правової свідомості громадян та спроможності громад захищати свої права. Для реалізації стратегічних завдань проекту було об’єднано зусилля та інфраструктури Уряду, органів Міністерства юстиції, фахівців системи БПД, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.
Девіз проекту: «Знаю! Дію! Захищаю!»
Знаю свої права.
Користуюсь ними і знаю, що треба робити, коли мої права порушують.
Захищаю себе згідно з законами, а держава захищає мене і мої права.
Завдяки спільним зусиллям робота по реалізації Загальнонаціонального просвітницького проекту « Я МАЮ ПРАВО!», що проводилася у 2017 році Міністерством юстиції у співпраці з системою безоплатної правової допомоги (БПД) та територіальними органами юстиції за підтримки USAID “Нове правосуддя” та іншими донорами буде поглиблюватися і розширюватися.
Основними напрямами роботи в рамках проекту у 2017 році стали захист майна, захист бізнесу, протидія корупції у сфері освіти та роз’яснення громадянам їх прав. Титанічну роботу проведено в аграрному секторі.
«В рамках реалізації проекту «Я МАЮ ПРАВО!» український Уряд в серпні прийняв рішення зробити крок на упередження незаконних дій в аграрній сфері. По всій країні були запущені антирейдерські аграрні штаби, які за цей час захистили від захоплень десятки фермерських господарств. Протягом серпня мобільні групи об’їхали 340 населених пунктів та надали консультації тисячам українців», - наголосив Міністр юстиції Павло Петренко.
Міністерством юстиції організовано та проведено роз’яснювальну роботу з питань дотримання законодавства в аграрній сфері. Спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства презентовано напрацювання, які мають унеможливити подвійну реєстрацію договорів оренди землі. За підсумками зустрічей з аграріями підготовано низку рішень, спрямованих на ліквідацію більшості законодавчих шпарин, які давали можливість діяти аграрним рейдерам.
Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення презентувати Національній раді реформ при Президентові України стратегію розвитку проекту "Я МАЮ ПРАВО" та звернутися з ініціативою оголосити 2018 рік роком реалізації проекту «Я МАЮ ПРАВО!». Рішення було підтримано Президентом.
Проектом передбачено, що у 2018-2019 роках стратегічними напрямами роботи стануть: права людей з інвалідністю; права дітей та жінок; права громадян під час спілкування з правоохоронними органами; права малозабезпечених; права учасників АТО, ветеранів війни; права тимчасово переміщених осіб; права споживачів.
Для успішного захисту своїх прав, громадянам бажано попередньо звернутися за кваліфікованою правовою допомогою. У такому випадку кожен, хто вважає що його права порушені може звернутися за наданням безкоштовних роз’яснень та консультацій до Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:
м. Полтава, вул. Міщенка, 2 з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 18.00 або за тел. (0532)50 27 22
Перший полтавський місцевий обслуговує Подільський район м. Полтави, Полтавський район, у його структурі діє 7 бюро правової допомоги, які надають відповідну правову допомогу у районних центрах області. Тобто кожен з громадян може звернутися до фахівців місцевих центрів та бюро за отриманням правових послуг.
Великобагачанське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: смт. В.Багачка, вул. Каштанова, 19-А, тел. (05345) 91-426.
Карлівське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Карлівка, вул. Полтавський шлях, 54-А, тел. (05346) 26-3-10.
Котелевське бюро правової допомоги працює за адресою: смт. Котельва, вул. Полтавський шлях, 235, тел. (05350) 22-9-12.
Новосанжарське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: смт. Нові Санжари,пл. Перемоги, 11, тел. (05344) 3-28-60.
Решетилівське бюро правової допомоги працює за адресою: смт. Решетилівка, вул. Покровська, 11, тел. (05363) 2-11-50.
Чутівське бюро правової допомоги працює за адресою: смт. Чутове, вул. Набережна, 15, тел. (05347) 9-10-23.
Шишацьке бюро правової допомоги працює за адресою: смт. Шишаки, вул. Партизанська, 2, тел. (05352) 9-24-13.
Інформацію про адресу найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги можна отримати за єдиним телефонним номером системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103
(дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України, цілодобово)
Владислав Шамайда,
Перший полтавський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
«Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою»
Походження дитини
Згідно ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв'язку між нею та її батьком і матір'ю.
Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
Права та обов'язки, що виникають у батьків і дітей, є взаємними. Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків батьків і дітей є кровне споріднення, походження дітей від цих батьків. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 121 Сімейного кодексу України)
Реєстрація народження дитини провадиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. На підставі реєстрації народження дитини видається свідоцтво про народження, в якому засвідчується походження дитини від вказаних у ньому батьків (одного з батьків).
Походження дитини від матері
Визначення походження дитини від матері (засвідчення материнства) не залежить від того факту, перебувала жінка, яка народила дитину, у шлюбі чи ні. Якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері, жінка, яка народила дитину, вважається одинокою матір'ю.
Документом, що підтверджує походження дитини від певної матері, є документ закладу охорони здоров’я про народження нею дитини - медичне свідоцтво про народження. У виняткових випадках у разі народження дитини вдома чи іншому місці без надання медичної допомоги реєстрація народження дитини проводиться органами державної реєстрації актів цивільного стану у встановленому законом порядку. У разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану народження дитини необхідно в судовому порядку встановлювати факт народження особи в певний час.
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина 1 статті 135 Сімейного кодексу України).
Походження дитини від батька
Визнання батьківства — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак, одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
за їх заявою;
за рішенням суду (частина 2 статті 125 Сімейного кодексу України).
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.
Необхідність інформування вказаних осіб, які за законом піклуються про неповнолітню особу, зумовлена тим, що згідно Цивільного кодексу України неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини, може бути надана повна цивільна дієздатність (ч. 1 ст. 35 ЦКУ).
Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
«А чи можливо визначення походження дитини за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини?»
1 липня 2010 року було прийнято Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", який набув чинності 27 липня 2010 року , на захист прав дітей спрямовано виключення з чинного законодавства норми, якою чоловіку було надано право за своєю заявою визнати батьківство щодо дитини, мати якої померла або оголошена померлою, визнана недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлена батьківських прав, або якщо мати дитини не проживає з нею не менш як шість місяців і не проявляє про неї материнської турботи та піклування. Тепер у таких випадках батьківство визнається за рішенням суду.
Для проведення державної реєстрації народження дитини батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, батьки дитини за спільною заявою звертаються до органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Для визначення походження дитини від батька – визнання батьківства – за відсутності спільної заяви жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, необхідно звернутися до суду.
Визнання батьківства за рішенням суду(ст.128 СКУ)
За відсутності заяви жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Таким чином, у СК України окремо не виділяються будь-які обставини, що можуть бути підставами встановлення батьківства. Тим самим скасовано обмеження щодо засобів доказування батьківства дитини.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 СКУ, тобто за вказівкою матері.
Позови про визнання батьківства відповідача можуть пред´являтися за місцем проживання позивача та розглядаються судами загальної юрисдикції в порядку позовного провадження відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Справи щодо проживання однією сім´єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження розглядаються судами загальної юрисдикції у межах окремого провадження за правилами підсудності, визначеної на підставі норм Цивільного процесуального кодексу України.
При зверненні до суду необхідно сплачувати судовий збір у розмірі, визначеному Законом України “Про судовий збір”, окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору. Розміри ставок судового збору доступні на сайті Судової влади України.
Загальними підставами виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини є походження дитини від них, тобто наявність кровного споріднення та реєстрація цього походження у порядку, встановленому законом. Порядок визначення походження дитини залежить від наявності чи відсутності шлюбу між її батьками.
Більш детальну інформацію, а також безкоштовні консультації з інших питань, можна отримати в Першому полтавському місцевому центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: вул. Міщенка, 2, м. Полтава, або за телефоном: (0532)50-27-22.
Інформацію про адресу найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги можна отримати за єдиним телефонним номером системи безоплатної правової допомоги –
0 800 213 103
(дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України, цілодобово)
Перший полтавський місцевий центр
з надання безоплатної вторинної правової допомоги
| 
